блог
Переломи дистального кінця плечової кістки
д. м. н. Долгополов Олексій Вікторович, Гайович Ігор Володимирович, Безрученко Сергій Олегович
Переломи дистального кінця плечової кістки – це тяжка травма області ліктьового суглоба. У дорослих такі переломи зустрічаються в 0,5 – 2% від переломів інших ділянок тіла. Дані типи переломів вимагають особливої уваги, оскільки найчастіше вражають осіб молодого, працездатного віку, і доля ускладнень складає від 8 до 67%, що пов’язано з особливостями даного сегменту, складною анатомією та біомеханікою, близьким проходженням судинно-нервового пучка.
Причини
Найчастіше причиною переломів області ліктьового суглоба (плечової, ліктьової та променевої кісток) є прямий механізм травми – падіння на лікоть або прямий удар предметом, та непрямий механізм травми (близько 90%) – падіння на відведену верхню кінцівку з розігнутим ліктьовим суглобом, у даному випадку ліктьова та променева кістки передають удар на дистальний відділ плечової кістки та відбувається перелом кісток.
Симптоми
Основні симптоми при переломі області ліктьового суглоба – набряк, гематома області ліктьового суглоба, яка може поширитись на кисть, передпліччя та плече, різкий біль при промацуванні та при спробі рухів у ліктьовому суглобі, відчуття нестабільності в ліктьовому суглобі (нездатність зігнути, розігнути).
Обстеження
Для ідентифікації переломів області ліктьового суглоба обов’язково виконується рентгенографія в 2 проекціях. Для більш детального визначення пошкоджень та дрібних переломів, які неможливо виявити на звичайній рентгенографії, і більш точного передопераційного планування проводиться додаткове обстеження – комп’ютерна томографія (КТ).
Лікування переломів дистального відділу плечової кістки може бути консервативним (при переломах без зміщення відламків, позасуглобові переломи).
Показання до хірургічного лікування
Перелом зі зміщенням відламків (зміщення більш ніж 2 мм).
Відкритий перелом (наявна рана).
Хірургічне втручання
Хірургічне втручання може виконуватись під загальним знеболенням або під місцевою (провідниковою) анестезією. Можливе поєднання цих методів. На сьогодні існує декілька способів фіксації переломів області ліктьового суглоба – спиці і дріт (серкляж), гвинти, пластини та гвинти, комбінація методів.
Реабілітація
Незалежно від виду лікування, відновлювальний період після переломів дистального відділу плечової кістки вимагає багато зусиль. Реабілітаційне лікування після хірургічного втручання починається вже з наступного після операції дня. Один раз на день рука згинається в ліктьовому суглобі, і на ніч розгинається з фіксацією в гіпсовій пов’язці протягом 6 тижнів.